На запрошення Ігоря «Вітра» Симчича — сина легендарного сотенного УПА Мирослава Симчича («Кривоноса»), Героя України, який 6 років воював за незалежність, а потім 32 роки провів у радянських таборах, не зламавшись ніколи.

Ігор, сам військовослужбовець 3 ОШБр, запросив нас до своїх побратимів, щоб воїни могли подивитися історію про 18-річного Миколу Лемика — про його відчайдушний крок 1933 року, який мав розкрити світові правду про Голодомор.

А ще ми зустрілися з Taras Kompanichenko — видатним кобзарем, бандуристом, лірником, лідером гурту «Хорея Козацька», Народним артистом України, який з перших днів повномасштабного вторгнення служить у ЗСУ (в тому числі в лавах 3-го армійського корпусу), підтримує дух воїнів піснями та словом.

Дякуємо Ігореві за довіру та можливість бути з вами тут, на фронті. Дякуємо Тарасові за натхнення та потужну українську душу. Дякуємо бійцям за те, що знаходять час серед боїв згадати, за що ми всі боремося — за ту саму Україну, за яку віддавали життя покоління до нас.

Продовжуємо справу предків. Разом до перемоги!